я на гору круту крем’януюБуду камінь важкий підійматьІ, несучи вагу ту страшную,Буду пісню веселу співать.
Страшно впасти у кайдани,Умирать в неволі,А ще гірше — спати, спатиІ спати на волі.
Україно, Україно!серце моє, ненько!Як згадаю твою долю,Заплаче серденько!
І на оновленій земліВрага не буде, супостата,А буде син, і буде мати,І будуть люде на землі.
Останні коментарі