К чорту наш український сентименталізм! Нам потрібний не мрійний павячий хвіст, а вовчі зуби. Бо коли ми їх не будемо мати і не примусимо наших «приятелів» шанувати їх — Українаніколи не буде щасливою.
Найсильніший жаль викликає у нас надмірна і нічим не виправдана нестримність часу. Не встигнеш опам’ятатися, як вже блякне молодість і тьмяніють очі. А тим часом ти ще не побачив і сотої долі тієї чарівності, яке Життя розкидало навкруги.
Ми не хочемо, щоб деякі речі відбувалися, але не має права що-небудь змінювати, ми не хочемо знати якісь речі, але повинні їх вивчити, і є Люди, без яких ми не можемо жити, але одного разу повинні будемо їх відпустити.
Нас б’ють без сентиментів. Але знаєш, це — добре. І чим більше будуть бити і знущатися — тим краще. Ні один народ не пережив того, що тепер переживає Україна, але й нікому це так не йшло на користь, як іде українцеві.
Останні коментарі