Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами. Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине; Піде в свою Московщину, А Дівчина гине — Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати,
Так сміються ж з України Стороннії Люди! Не смійтеся, чужі люде! Церков-домовина Розвалиться... і з-під неї Встане Україна . І розвіє тьму неволі, світ правди засвітить,
Французи, італійці, росіяни і всі інші народи співають своїми мовами, і їх Ніхто не називає націоналістами. А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові. Тому нас перевиховують у концтаборах. Українець перестає бути націоналістом аж тоді коли зневажає свою мову, пісню, свої національні традиції, любить усе, крім свого рідного.
...НІ, ГАННО, НІ! АБИ ЛИШ НЕ 3 МОСКВОЮ. Хай Україну чаша ця мине. Це чорна прірва з хижою десницею, смурна од крові, смут своїх і свар, готова світ накрити, як спідницею Матрьоха накриває самовар. Був Київ стольний. Русь була святою. А московити – Русь уже не та. У них і князя звали Калитою, – така страшна захланна калита!
Мені усі говорять: "Богдан, ти збожеволів на своїх українцях". А я ось нещодавно з’ясував, що сім’я Фройда була родом з України, з містечка Тисмениця. Поїхав туди. Ось, говорю, адже Фройд з ваших місць. А вони без поняття. Сидять усі і норкові шуби шиють.
Останні коментарі