Вода псує вино, як візок дорогу, а жінка душу.
Мене ніколи не відштовхувала бідність людини, інша справа, якщо бідні її душа і помисли.
Коли віднята душа чи тіло, людина перестає бути людиною.
Засудження іншого завжди невірно. Тому що Ніхто ніколи не може знати, що відбувалося і відбувається в душі того, кого засуджуєш.
Очікування роз’їдає душу.
Виходиш заміж за споріднену душу, а вона перетворюється на когось іншого. Іноді ти так любиш того, ким людина була, що просто не можеш полюбити того, ким вона стала.
Ніхто не знає, те, що насправді відбувається в душі людини, яка завжди сміється...
Навіщо відкривати душу людині коли вона все одно в кінці скаже — "ясно".
Вітчизна — край, де полонянка душа.
Друг — це одна душа, яка живе в двох тілах.
Останні коментарі